| ЛЬВІВСЬКА
КАРТИННА ГАЛЕРЕЯ-один з провідних художніх музеїв нашої країни.
Її колекцію складаютьтвори живопису, скульптури, графіки, декоративно-прикладно- го мистецтва вітчизняних, радянських, а також зарубіжних майстрів XIV—XX ст. Високий мистецький рівень збірки, до якої входять роботи таких відомих майстрів, як Тіціан, Строцці, Гойя, Хонтхорст, Латур, Матейко, Рєпін, Шишкін, Грабар, Са- р'ян, активна науково-дослідна, збиральницька та реставрацій- на робота працівників галереї вже давно привертають до неї увагу спеціалістів і художників, усіх шанувальників мистец- тва в нашій країні та за рубежем. Ідея заснування галереї припадає на кінець минулого сто- ліття, коли у середовищі прогресивної львівської інтелігенції розгорнувся широкий рух за створення музею західноєвропей- ського мистецтва. В 1902 р. в бюджет міста уперше було вне- сено статтю, згідно з якою передбачалися витрати на закупку творів. Першими надбаннями стали картини польських худож- ників В. Леопольського — «Смерть Ацерна» і «Скупий», Ф. Ви- гживальського — «Страйк», ряд полотен Я. Матейка, що експо- нуються й тепер. Для майбутнього музею міський магістрат закупив декілька приватних збірок. Серед них високою худож- ньою цінністю вирізнялась колекція західноєвропейського мис- тецтва подільського землевласника Івана Яковича, до складу якої входило близько 2 тисяч експонатів, у тому числі — понад 340 творів живопису. Привезена до Львова в лютому 1907 р., ця збірка лягла в основу новоствореної «міської галереї». Відтоді й прийнято рахувати час її заснування. Експозиція галереї містилася 'в декількох приміщеннях, і лише влітку 1914 р. вона отримала власний будинок, що нале- жав професору Львівського університету, вченому і колекціо- нерові Владиславу Лозинському. До 1939 р. складали збірку лише твори західноєвропей- ських майстрів. Досить повільно поповнювалася колекція: на той час нараховувала близько 6 тисяч експонатів; кількість відвідувачів за рік не перевершувала 1,5 тисячі чоловік, та ще проводилось до 20 екскурсій. Вересень 1939 р., коли західноукраїнські землі навіки воз- з'єдналися з Радянською Україною в складі Союзу РСР, від- крив нову, яскраву сторінку в історії Львівської картинної галереї. Націоналізовані приватні збірки стали надбанням на- роду. Розпочалась активна діяльність по їх вивченню та систе- матизації, по комплектуванню (при сприянні музеїв Москви, Ленінграда, Києва) нових відділів — російського дореволюцій- ного та радянського мистецтва. У 1950-х рр. уперше на захід- ноукраїнських землях глядачі змогли познайомитися з мисте- цтвом великого російського народу. Розпочату творчу роботу перервала Велика Вітчизняна війна. В період тимчасової гітлерівської окупації галерея за- знала великих втрат: із Її збірки фашисти вивезли понад 200 полотен; ще на 500 високохудожніх творів, які підлягали по- грабуванню, було складено списки. Проте втіленню цих вар- варських планів ворога перешкодив переможний наступ Радян- ської Армії і визволення Львова в липні 1944 р. |
З перших же днів після
звільнення міста Львівська картин-
на галерея починає активно працювати. Її двері знову гостинно відчинилися перед відвідувачами 27 липня 1945 р. За рахунок проведеної в кінці 1950-х рр. добудови приміщення значно роз- ширилися експозиційні площі. Сьогодні в 32 залах основної експозиції виставлено близько тисячі творів образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва російських дореволюцій- них, радянських, а також зарубіжних майстрів XIV—XX ст. Дальше поповнення збірки йде шляхом планової експедиційної роботи та державних закупок. Лише протягом XI п'ятирічки колекція галереї збільшилась на 12 тисяч експонатів і нарахо- вує тепер понад 35 тисяч творів. Серед надбань останніх років — твори відомих радянських митців Т. Яблонської, А. Бекаряна, М. Глущенка, С. Красаускаса, Р. Сельського, Ю. Синькевича, графічні аркуші російського художника 1. Шишкіна, роботи зарубіжних майстрів К. Баба, Я. Мальчевського, Е. Галле, дав- ній фарфор Мейсена, Відня, Корця, «Апостол» Івана Федорова тощо. За останнє десятиліття створено нові відділи галереї. Від- крита для огляду в 1967 р. каплиця Боїмів, унікальна пам'ятка архітектури початку XVII ст., започаткувала на Львівщині ви- користання пам'яток історії, культури та архітектури, колиш- ніх культових споруд під музейні приміщення. В 1975 р. при- йняв перших відвідувачів архітектурно-художній музей-запо- відник вітчизняного образотворчого і прикладного мистецтва Х — кінця XVIII ст. «Одеський замок» у селищі Олесько Бусь- кого району. Справі патріотичного та естетичного виховання служить і відділ галереї — Музей Івана Федорова, експозиція якого відкрилася в 1977 р. в приміщенні колишнього Онуфріїв- ського монастиря. З 1978 р. в колишньому костьолі кларисок, пам'ятці архітектури початку XVII ст., працює виставочний зал. Ще один зал відкрито в 1982 р. в с. Білий Камінь Золочівсько- го району в пристосованому для цих потреб приміщенні ко- лишнього костьолу — пам'ятці архітектури початку XVII ст. Багатоманітною є програма заходів галереї по науковій пропаганді мистецтва: лекції та екскурсії, народний універси- тет естетичного виховання, шкільний лекторій, клуб юного мистецтвознавця, тематичні вечори й зустрічі з художниками, свята мистецтв на підприємствах і в селах області; з метою інтернаціонального, патріотичного та естетичного виховання трудящих щорічно влаштовується близько двадцяти виставок провідних художників з братніх республік, а також прогресив- них зарубіжних митців, понад 50 пересувних художніх ви- ставок. Тіснішають творчі контакти галереї з іншими художніми музеями СРСР і зарубіжних країн: проводяться стажування наукових працівників, відбуваються наукові конференції, обмін виставками тощо. Львівська картинна галерея сьогодні — це цілий музейний комплекс із загальною площею понад 15 тисяч квадратних метрів. У її залах та відділах щорічно буває понад 350 тисяч відвідувачів. |